Рідне місто моє
Рідне місто моє над Вільшанкою
В шумовинні ланів і садів,
Ти прекрасне росистими ранками
І у тиші п’янких вечорів.
І палили тебе і таранили
Воріженьки на довгім віку,
Та ніколи не була останньою
Твоя сотня в козацькім полку.
Ми з тобою навік поріднилися,
Я до тебе спішу знов і знов,
Ти назавжди у серці лишилося
Городище – мій біль і любов.
Може є десь краї ліпші нашого,
Та завжди батьківщина одна.
І нема на землі міста кращого,
Городище – моя сторона. А.Степняк