Віртуальна виставка "Провісниця волі й братерства" (до 145-ї річниці від дня народження Лесі Українки)

2016-02-04

Як я умру, на світі запалає
Покинутий вогонь моїх пісень...
Леся Українка

Леся Українка (справжнє ім’я: Лариса Петрівна Косач-Квітка) — українська письменниця, перекладач, культурний діяч. Народилася 25 лютого 1871 в місті Новограді-Волинському. Мати - Олена Пчілка, батько — високоосвічений поміщик, дядько — Михайло Драгоманов.

У будинку Косачів часто збиралися письменники, художники і музиканти, влаштовувалися вечори і домашні концерти. Леся навчалася у приватних учителів. 1881 рік став початком захворювання на туберкульоз. Тяжко хвора Леся вивчає класичні мови (грецьку і латинську). Восени 1883 року Лесі зроблено операцію на лівій руці, видалили кістки, уражені туберкульозом. У грудні вона повертається з Києва до Колодяжного, стан здоров’я поліпшується, з допомогою матері Леся вивчає французьку і німецьку мови.

Починаючи з 1884 року Леся активно пише вірші («Конвалія», «Сафо», «Літо краснеє минуло» і ін.) і публікує їх у часописі «Зоря» . Саме цього року з’явився псевдонім «Леся Українка». 1885 року у Львові вийшла збірка її перекладів творів Миколи Гоголя (виготовлена нею спільно з братом Михайлом). Вона багато перекладала (М. Гоголя, А. Міцкевича, Г. Гейне, В. Гюго, Гомера й ін.). Про рівень її освіти може свідчити факт, що у 19-літньому віці написала для своїх сестер підручник «Стародавня історія східних народів». Побувавши 1891 в Галичині, а пізніше й на Буковині, Українка познайомилася з багатьма визначними діячами Західної України ( І. Франком, М. Павликом, О. Кобилянською, В. Стефаником, О. Маковеєм, Н. Кобринською. ). 1894 рік — навчання в малювальній школі М.І. Мурашка в Києві. У травні поетеса вирушає за кордон до дядька М. Драгоманова.

Вимушені потребою лікування подорожі до Німеччини, Австро-Угорщини, Італії, Єгипту, кількаразові перебування на Кавказі, в Криму збагатили її враження та сприяли розширенню кругозору письменниці. 1902 рік поетеса провела на лікуванні в Сан-Ремо (Італія), живе в Одесі, Києві. У Чернівцях вийшла її збірка поезій «Відгуки». 1903 рік - драматична поема «Вавілонський полон», вірш «Дим». 1904-1905 рр. — поезії «Дочка Ієфая», «Напис в руїні» та ін. Друге видання збірки «На крилах пісень». «Осіння казка», «Пісні з кладовища», «Пісні про волю», вірші «Мріє, не зрадь!», «Упоєні на бенкетах кривавих…», діалог «Три хвилини».

На початку березня 1907 року Леся переїжджає з Колодяжного до Києва.

7 серпня 1907 р. Леся Українка та Климент Квітка офіційно оформили шлюб у церкві, живуть в Криму. Поетеса завершує драматичну поему «Кассандра». Жандармами вчинено обшук на квартирі Косачів, конфісковано 121 книжку. Л. Українку разом із сестрою Ольгою заарештовано. У 1908 році Леся Українка перебувала в Ялті, Києві, Одесі, Євпаторії, Батумі, Тбілісі, їздила до Берліна на консультацію з професором щодо операції на нирках.

"Лісова пісня" (1911 р.) - вершина творчості Лесі Українки. У ній показано конфлікт між високим ідеалом і прозаїчною дріб'язковою буденщиною.

Останні роки життя Л. Косач-Квітки пройшли в подорожах на лікування до Єгипту й на Кавказ. Померла Леся Українка 19 липня 1913 року в Сурамі у віці 42 років.

Леся Україна. Лісова пісня / Леся Українка. – Донецьк: ТОВ «ВКФ «БАО», 2009. – 288 с.

До збірки ввійшли вибрані поезії Лесі України. Також на сторінках видання представлена драма-феєрія «Лісова пісня» - справжній літературний шедевр.

Видання адресоване широкому загалу шанувальників української літератури.

Леся Україна. Нехай мої струни лунають…: вибрані поезії / Леся Українка: [упорядкув. і перед. сл. Н.Г. Сташенко]. – Луцьк: ВАТ «Волинська обласна друкарня», 2009. – 224 . + 7 іл.

Збірка складається із семи розділів, назви до яких дібрано за рядками творів Лесі України, що розкривають ідейно-тематичну наповнюваність уміщених текстів.

Видання розраховане на школярів, студентів, усіх, хто любить поетичне слово.

Леся Українка. Усі твори в одному томі / передм. М.І. Литвинця. – К.: Ірпінь: ВТФ «Перун», 2008. – 1376 с.

У книжці вперше в історії української літератури вміщено всю відому творчу спадщину славетної української письменниці Лесі Українки, яка спромоглася напрочуд сильно відтворити могутній творчий дух свого народу.

Леся Українка. «Я любила вік лицарства…». Вибрані твори. – К.: Країна Мрій, 2008. – 368 с.: іл. – (Сер. «Бібліотека школяра»).

До видання включено вибрані вірші, поеми та драматичні твори Лесі Українки, без яких палітра української літератури втратила б свої найяскравіші барви.

Леся Українка. Горить моє серце / Передмова Т. Сергійчука. – К.: ВАТ «Видавництво «Київська правда», 2004. – с. 464.

До книжки ввійшли вірші та поеми Лесі Українки, чия літературна спадщина є невід’ємною, обсяговою і потужною частиною духовної скарбниці нашого народу, повноцінною складовою всього світового красного письменства.

Леся Українка. Оргія: Драматичні поеми. – К.: Видавництво Соломії Павличко «Основи», 2001. – 772 с.

До збірки ввійшли драматичні поеми Лесі Українки.

Леся Українка. Твори. – К.: Дніпро, 2000. – 632 с.

До видання увійшли вибрані вірші, поеми та драматичні твори Лесі Українки.