ЛІТЕРАТУРНА ГОДИНА "ТИ СЕБЕ УКРАЇНКОЮ ЗВАЛА (до 145-річчя від дня народження Лесі Українки)

2016-02-25

Українська земля породила багатьох письменників і поетів, які не тільки збагатили нашу літературу, але й уславили її серед інших літератур світу.

25 лютого в читальній залі центральної районної бібліотеки відбулася літературна година «Ти себе Українкою звала» з нагоди 145-річчя від дня народження славетної дочки українського народу Лесі Українки.

Хто ж така ця безсмертна жінка? Лариса Петрівна Косач. Окраса і гордість української нації, одна з основоположників нової української літератури. Геніальна поетеса і драматург. Талановитий прозаїк і перекладач. Учений літературознавець і фольклорист-етнограф. Публіцист, педагог, видавець, журналіст, поліглот (знала до 10 мов), громадський діяч. Просто жінка, котра багато страждала, уміла кохати і хотіла бути потрібною.

Леся Українка — це така багатогранна творча особистість, про яку Микола Бажан сказав: ”В історії світової літератури важко знайти таке ім’я, яке дорівнювало б її талантам, мудрістю, проникливістю, значущістю”. І світ не знав такої поетеси, не знав такої страдниці святої.

Йти назустріч бурям і зливам,

Буть одній — як велика рать,

Жить в нещасті життям щасливим,

Муку творчістю перемагать.

Хвора дівчина, бідна Леся!

Де ще хворі такі були,

Щоб літали у піднебесся,

Що його не сягнуть і орли!

Де слова обертались у крицю,

В кров живу — друкований знак,

Де підносив з мечем правицю

Вождь рабів — безсмертний Спартак.

Вся ти — трепет, вогонь, ідея,

Вся ти — вірна, єдина струна,

І хто знає співця Антея —

Той тебе у ньому пізна!

Ти себе Українкою звала,

І чи краще знайти ім’я

Тій, що радістю в муках сіяла,

Як вітчизна велика твоя.

На захід завітали першокурсники Городищенського коледжу разом з викладачем Юлією Квачко. Учні читали вірші Лесі Українки.

Ведучі - працівники бібліотеки Тетяна Заболотня та Тетяна Карвацька розповіли про життєвий та творчий шлях письменниці , про маловідомі факти з її біографії, про увічнення пам’яті, провели вікторину.

Учасники заходу переглянули книжкову виставку «Небесної сили талант».

Велика дочка України втілила в своїй творчості кращі почуття свого народу - його гідність, мужність, непохитність у боротьбі за свободу й правду, його горду силу.

Ці палкі почуття передалися й нашому поколінню, допомогли вистояти у нерівній боротьбі на Майдані під час Революції Гідності, допомагають і нині нашим мужнім воїнам-захисникам у боротьбі з російськими агресорами та терористами на Сході України. І це вселяє надію і віру у нашу праведну перемогу, у те, що Україна буде Єдина, а доля її – щаслива, як мріяла Леся Українка.

Відходитимуть віки, приходитимуть віки; розвіється скороминуще…, а вічне увійде у вічність, не так у бронзу чи мармур, як в очі людські, в надії людей, бо допоки живе надія — живий і народ.

То ж будемо і ми вчитися мужності, терпінню, вірі, любові і надії у нашої неповторної Лесі Українки, адже вона безсмертна, як безсмертний народ.

Кажуть: ти не вмирала ніколи,

Кажуть: ти, наче пісня, живеш.

Ніби юність ясна, смаглочола,

По країні в майбутнє ідеш.