• Ви знаходитесь тут:

• Головна
• Василь Симоненко

Минають дні, роки, десятиліття,

А ти, Василю, завжди молодий…

Над прірвою віків, минувши лихоліття,

Сьогодні ти із нами, ти – живий!

8 січня, виповнилося б 85 років відомому українському поету Василю Симоненку – одному з найяскравіших представників покоління «шістдесятників».

Поет зраненого серця… Його наснажувала полтавська земля. На Лубенщині він плекався у материних любистках, чорнобривцях, широких трав’янистих луках, там зростив душу життєдайною водою дідівської криниці, там відчув і проніс через коротке життя глибоку синівську любов до краю, що спородив, до народу, що дав крила і мудрість.

Двадцять вісім літ накувала йому зозуля. Всього 28. Спалахнув зорею і – згас, гнаний владою. Його чорнили й залякували, переслідували й перетинали творчі шляхи. Та не згас Талант. Він, як сяйво, зоріє над нескінченною дорогою в скарбницю духу народу нашого. Твори Василя Симоненка дістали всенародне визнання. Його творча спадщина – десятки віршів, казок, новел, об’єднаних у збірки, лишилися навічно золотими розписами на ниві української духовності.

Його світлій пам’яті, його ніжному та палкому слову присвятили літературний вечір в центральній районній бібліотеці ім. В. Симиренка. Почули про його недовгий, але насичений подіями життєвий шлях, читали його вірші і слухали його голос у записі, а ще звучали пісні, які написані на його слова. Захід підтримали своєю присутністю і участю студенти Городищенського аграрного коледжу.

Заповітними для нас залишилися і його думки: "Гніву і ненависті вистачає лише для того, щоб зруйнувати щось. Але ненависть не може будувати. Перетворює, оновлює і заквітчує землю тільки любов – любов до рідної землі, до людей, до праці...".

ПЕРСОНАЛЬНИЙ САЙТ ВАСИЛЯ СИМОНЕНКА

В рамках року, оголошеного на Черкащині Роком Василя Симоненка, Черкаська обласна бібліотека для юнацтва, що носить ім'я письменника, створила персональний сайт «Василь Симоненко» (www.symonenko.16mb.com).
Презентація проекту відбулася у бібліотеці 28 вересня за участі представників обласної влади, ЗМІ, громадських організацій, науковців, працівників бібліотек, освітян, молоді.

З 20 по 31 березня 2015 року в центральній районній бібліотеці ім. В. Симиренка проходив Тиждень юнацького читання «У вінок Симоненкової слави», присвячений 80-річчю від дня народження Василя Симоненка. В його рамках відбулося ряд заходів для всіх категорій користувачів:

- літературно-мистецька година «Духовна окраса нації»;

- коментована книжкова виставка «Крізь всі часи до Симоненка»;

- мандрівка за книгами В. Симоненка «Тихий і громовий голос Симоненка»;

- літературні читання творів В. Симоненка «Нерозстріляне українське слово»;

- літературно-біографічна вікторина «В. Симоненко – світлий талант, трагічна доля»;

- коментована книжкова виставка літературознавчої та бібліографічної літератури про життєвий та творчий шлях В. Симоненка «Дивоцвіт його таланту»;

- бліц-опитування «Йому любов’ю відповів народ»;

- прослуховування диску «Звучить живий голос В. Симоненка».

У ВІНОК СИМОНЕНКОВОЇ СЛАВИ

26 березня 2015 року в центральній районній бібліотеці ім. В. Симиренка відбулася літературно-мистецька година «Духовна краса нації» до 80-річчя з дня народження Василя Симоненка в рамках Тижня юнацького читання «У вінок Симоненкової слави».

Працівники бібліотеки розповідали про життєвий та творчий шлях, читали вірші поета. Присутні переглянули книжкову виставку "Крізь всі часи до Симоненка".

В заході взяли участь студенти аграрного коледжу та представники місцевих засобів масової інформації.

Шановні юнаки і дівчата!

Центральна районна бібліотека ім. В. Симиренка запрошує вас взяти участь в обласній заочній літературно-мистецькій вікторині „Тиша і грім Василя Симоненка” в рамках оголошеного 2015 року на Черкащині роком Василя Симоненка.

У вікторині можуть брати участь юнаки і дівчата віком від 15 до 21 року.

З ПИТАННЯМИ ВІКТОРИНИ МОЖНА ОЗНАЙОМИТИСЯ НА САЙТІ

http://horodysche-crb.edukit.ck.ua

АБО У МЕТОДИЧНОМУ ВІДДІЛІ БІБЛІОТЕКИ.

Відповіді на питання і творчі роботи надсилати або приносити до 1 червня 2015 року особисто в центральну районну бібліотеку за адресою:

м. Городище

площа Миру, 2

Учасники вікторини, які посядуть 1-3 місця (з урахуванням виконання творчого завдання), нагороджуються дипломами та пам’ятними подарунками.

Нагороджуються, також, виконавці трьох кращих творчих робіт.

Питання до вікторини

1. Кому належить літературознавча праця „Як він ішов”? Де і коли вона друкувалася?

2. Якого свого вірша вмістив В. Симоненко у листі до Олексія Щербаня 11.VІ.1962 р.?

3. З ким із своїх друзів у листах В. Симоненко вітався словами „Слава Україні”?

4. Кому із визначних українських письменників належать вислови про В.Симоненка: „…для співу свого, для думи своєї в щасливу мить народила його Україна” та „Не примеркла з літами поетична зоря Василя Симоненка”?

5. Назвіть вірші В. Симоненка, в назві яких лише одна буква? Процитуйте ці вірші.

6. Складіть список видань творів В. Симоненка за останні 10 років.

7. Хто автор пам’ятника на могилі В. Симоненка? Які слова викарбувані на ньому?

8. Назвіть премії імені Василя Симоненка, які існують на даний час в Україні? Вкажіть їх лауреатів.

9. Заповніть пропуски у наведених нижче поетичних рядках В. Симоненка. Вкажіть назву віршів, із яких взяті ці рядки і дату їх написання.

1). І тут ні ……., ні ……………. …..треба,

І тут не …………………… ….і ниття –

Живе ……………………….……….для себе,

Хто …………………………………..життя.

2). Нехай ……………………...……….супокою,

Хай ……………………….. …………біг,

І наша …………………….. ……….такою,

Щоб ……………................. …………….міг!

3). Мріяти ……………………. ………..жити,

Шкварити ………………… …..вогні!..

А якщо ……………………. . відкрите,

Друзі! …………………….. мені.

4). Ви, ……………………………. осатанілих,

Не ………………………………, ніде:

Народ ………………………… ……… жилах

Козацька ……………………… … гуде!

5). ………………………. зошите!

……………………… друже,

……………………… моїх

………… відцурався,

……………………… клітини

…………… мружив,

……………….. римами

……………… . обливавсь.

…………. сприйняв

……………… огуди,

………………… читач

………………… мій,

…………………………… колись

……………………… люди –

Побачимо.

……………………………. мій.

10. Назвіть мистецькі твори, створені черкащанами, на увічнення пам’яті В. Симоненка:

1. Живопис і графіка

2. Скульптури та меморіальні дошки

3. Пісні на вірші В. Симоненка

11. Впишіть у клітинки по горизонталі назви поетичних творів В. Симоненка. (Підказка: нижче наведені рядки із цих творів).

1. Бубонять

рогачі і кочерги –

Щось пригадують з давнини …

2. Слів таких і треба небагато,

Та вони, як весняні пісні …

3. Журливо мліли очі сумовиті,

і борошно,

мов біла кров лилась …

4. Він ходив

по землі зеленій …

5. По хмарах місяць стрибав щоночі,

Пірнав до мене на саме дно …

6. Все стерпить, хіба заплаче стиха,

Дивлячись на добрих малюків …

7. Не вимучуйте з себе сміху,

Коли серце стогне від мук …

8. Нам не дрімать на тихому причалі,

Не виливать в кімнатній тишині …

9. Тепер спокійно можна спочивати,

Ніхто його не потурбує вже –

10. Ти одягла вінок, немов корону,

Така сумна, така близька до сліз.

12. Який із своїх віршів В. Симоненко присвятив Ліні Костенко?

13. Впишіть у пусті клітинки назви віршів В. Симоненка. Якщо ви їх вірно підберете, то в центрі по вертикалі одержите назву твору – „Русалка”.

14. Впишіть в клітинки, починаючи з центру, відомі прізвища людей, які тісно були пов’язані з В. Симоненком.

15. Впишіть назву книги В. Симоненка, зашифровану в цьому малюнку. Для цього виберіть правильно першу букву і слідуйте, не відриваючись, за лінією, що з’єднує кружечки з літерами. В якому видавництві і де ця книга вийшла? В чому її особливість?

16. В яких прозових творах В. Симоненка описано внутрішню духовну красу людини, що переважає над її зовнішністю?

17. Де і коли В. Симоненко написав: „Щасливий той, хто хоче мало від життя, – він ніколи не розчаровується в ньому. Найпростіший і найкоротший шлях до так званого щастя – стати обивателем. Мозок, здатний породжувати мислі, не здатний зробити його власника щасливим”?

18. Впишіть у наведені пропуски основні віхи життя В. Симоненка.

08.01.1935 р ………………………………

1952 рік……………………………………

1952-1957 рр…………………………

1957-1963р р………………….

1962 рік……………………….

літо 1962 року……………………

грудень 1963 р………………………….

Творчі завдання

1. Написання роздумів на тему „Василь Симоненко і сучасність”.

2. Створення літературно-мистецьких творів, що відображають життя і творчість В. Симоненка (вірші, малюнки, вишивки та ін.).

СИМОНЕНКІВСЬКИЙ ХРОНОГРАФ

Верховна рада України з метою відзначення ювілею В. А. Симоненка на державному рівні прийняла Постанову «Про відзначення 80-річчя з дня народження Василя Симоненка».

8 січня
– 80 років від дня народження Василя Андрійовича Симоненка

8 січня
– 60 років з часу написання вірша «Не докорю ніколи і нікому…», інші назви: «Собі самому», «На честь свого двадцятиріччя»:
Не докорю ніколи і нікому,
Хіба на себе інколи позлюсь,
Що в двадцять літ в моєму серці втома,
Що в тридцять – смерті в очі подивлюсь…

8 січня
– 25 років з часу встановлення меморіальної дошки на будинку № 1 по вулиці Василя Симоненка (м. Черкаси). Автор – скульптор Станіслав Грабовський

8 січня
5 років тому відкрито меморіальну дошку на будинку, де розміщена редакція газети «Черкаський край» («Черкаська правда»). Автор – черкаський скульптор Владислав Димйон

9 січня
– 30 років з часу проведення літературного вечора до 50-річчя від дня народження В.А. Симоненка у Будинку художника (1985 р., м. Київ)

12 січня
– 30 років з часу відкриття меморіальної дошки, присвяченої В. Симоненку, на будинку Тарандинцівської середньої школи імені В. А. Симоненка

16 січня
– 50 років тому в Республіканському Будинку літераторів (1965, м. Київ) відбувся вечір, присвячений 30-літтю з дня народження В. А. Симоненка. Із промовою (яка пізніше розійшлася у Самвидаві) виступив Іван Дзюба

січень
– 55 років тому (1960) Василь Симоненко розпочав роботу в редакції газети «Молодь Черкащини» завідувачем відділу пропаганди

27 березня
– 15 років з часу присвоєння імені Василя Симоненка Черкаській обласній бібліотеці для юнацтва (Постанова Кабінету Міністрів України № 558 від 27 березня 2000 р.)

14 квітня
– 15 років з часу заснування районної літературної премії імені Василя Симоненка для заохочення початкуючих літературів (рішення Лубенської районної ради, Полтавська область)

21-22 квітня
– 55 років з часу написання вірша «Я і в думці обняти тебе не посмію…»:
Я і в думці обняти тебе не посмію,
А не те, щоб рукою торкнутся смів.
Я люблю тебе просто – отак,без надії,
Без тужливих зітхань і клятвених слів

8 травня
– 60 років з часу написання байки «Вовк-миротворець»:
Голодний Вовк, що лиш розбій творив,
Якось вночі Вівчарці говорив:
– Нема за мною й крапельки вини.
Я зовсім вже не той, що був допіру,
Я з вівцями давно бажаю миру,
Аби лишень погодились вони.
Отож прошу – пусти мене в кошару,
Бо з ними я сьогодні віч-на-віч
Бажаю повести правдиву річ...»

Вівчарка, хитрість бачачи наскрізь,
Сказала Вовку: – Ти в кошару лізь,
Але, як хочеш говорити любо,
Залиш надворі пазурі і зуби..
– Говориш ти зовсім не до ладу!
А як же без зубів я правду доведу? –
Промовив кисло Вовк
Й пішов кричать по світу
Що Вівці з ним не хочуть в мирі жити.

21 червня
– 10 років тому с. Біївці, де народився В. А. Симоненко, відкрито йому пам’ятник (скульптор Микола Цись, архітектор Олександр Зот)

22 червня
– 60 років з часу написання вірша «Можливо знову загримлять гармати»:
Можливо, знову загримлять гармати,
І танк зімне пшеницю на лану,
І буде плакать і журитись мати,
Коли сини ітимуть на війну.

І хтось востаннє поцілує милу,
І хтось сльозу непрохану змахне,
А може, дехто втратить віру й силу,
Своє життя рятуючи одне.

Але не я... Я квизнути не стану,
Хоч як не буде боляче мені,—
За нашу землю, дорогу й кохану,
Я рад прийнять на себе всі вогні.

За тих дітей, що бігають до школи,
За матерів, змарнілих у труді,
За рідні наші верби довгополі,
За наші дні прекрасні й молоді.

І тут ні сліз, ні відчаю не треба,
І тут не треба страху і ниття —
Живе лиш той, хто не ивее для себе,
Хто для других виборює життя.

9 липня
– 60 років з часу написання вірша, присвяченого українській мові «Я так люблю твої суворі чари…»:
Я так люблю твої суворі чари,
Люблю твій дзвін і пороховий хрип.
Тобою завжди я і жив, і марив,
Сміявсь і плакав під шуміння лип.

Мені з тобою море по коліна,
І ні по чому каторжні труди.
Моя вкраїнська мово солов’їна –
Джерельний струмінь чистої води.

29 липня
– 55 років з часу написання вірша «З дитинства» («В мене була лиш мати…») :
В мене була лиш мати,
Та був іще сивий дід,—
Нікому не мовив «тату»
І вірив, що так і слід…

30 серпня
– 55 років з часу написання вірша «Муза і редиска»:
Знов на лірику тягне. І знову,
Тільки виповзе вірш з-під пера,
Заведе моя жінка розмову,
Що за розум узятись пора.

І почне гомоніти й повчати,
Дорікати і лаять щодня:
В голові в тебе тільки дівчата,
Ну, хіба ж ти людина? Свиня.

Де ти взявся мені на досаду?
Глевтяки в тебе, видно, в душі!
І немає ні грому, ні граду
На твої недотепні вірші

Без пощади, вагання і жалю
Кожне слово б’є в ціль мов снаряд.
Посадить мене треба на палю
Зо страшними злочинцями вряд.

О домашній страшний Торквемадо!
Не спіши ти мене розпинать.
Я і сам був би сонячно радий,
Коли б віршів не вмів римувать.

Чом, як клали мене у колиску,
Не втовкмачили «жисті» суть;
Вигідніш продавати редиску,
Ніж поетом на світі буть.

14 вересня
– 60 років з часу написання вірша «Матері» («В хаті сонячний промінь косо…»):
В хаті сонячний промінь косо
На долівку ляга з вікна...
Твої чорні шовкові коси
Припорошила вже сивина.

Легкі зморшки обличчя вкрили –Наче праці тяжкої слід...
Але в кожному русі – сила,
В очах юності видно слід.

Я таку тебе завжди бачу,
Образ в серці такий несу —
Материнську любов гарячу
І твоєї душі красу.
Я хотів би, як ти, прожити,
Щоб не тліти, а завжди горіть,
Щоб уміти, як ти, любити,
Ненавидіть, як ти, уміть.

16 вересня
– 105 років від дня народження Ганни Федорівни Щербань, мами Василя Симоненка

6 листопада
– 60 років з часу написання вірша «Вербова гілка»:
Розлогі верби. Затишок і тіні.
Ріка під ними в’ється, як змія.
Така в віршах завжди земля моя,
Така краса у нас на Україні.
Вербову гілку лаємо й понині,
Мазепу згадуєм, Семена Палія.
Нацьоналізм у гілці тій буя,
Вороже серце в дорогій вербині!
Мені ж здається: критики сліпі
Дарма міняють верби на берізки –
Забули, певне ,голові тупі,
Що прадідів сікли вербові різки
І що колись у ночі голубі
Панів повісили на тій-таки вербі.

19 листопада
– 5 років тому відкрито пам’ятник Василю Симоненку у Черкасах (скульптор Владислав Димйон)

23 листопада
– 55 років з часу написання вірша «Мій родовід» («Вельможі пихаті і горді»):
Вельможі пихаті і горді
Плетуть родоводів в’язь:
В одного – прапрадід став лордом,
В іншого – прадід князь.

Баньки уп’явши в минуле,
Гордо ця знать рече:
– Про нас хрестоносці чули...– В нас Рюрика кров тече...– Мій предок вогнем і залізом
Титул собі добув...
– А мій тисяч сорок зарізав,
За це і в пошані був...

Нічого собі родоводи!
Та киньте свій ґвалт і крик:
Я із древнішого роду,
Бо я – полтавський мужик.

Ви скорчите кисло пику,
Коли повідомлю вас,
Що предок мій споконвіку
Хліб сіяв і свині пас.

Щоб жерли ви булки й сало,
Віками пер соху-плуг.
Хіба ж для історії мало
Оцих видатних заслуг?!

Я вами гордую, панове,
Бо я – знатніший од вас.
Звиняйте за грубе слово –
Я з вами свиней не пас!

9 грудня
– 60 років з часу написання байки «Лев у клітці»:
Залізні пруття обламали зуби,
Тепер ти – курка після зливи,
Лежиш у клітці, стомлений, лінивий,
Облизуючи спраглі губи.

Тебе цікаві розглядають косо —
Невже це ти, великий і всесильний,
Розбійнику жорстокий і свавільний,
Невже тебе приборкати вдалося?

Що ж, їм пора б уже збагнуть,
Що ти носив лиш ненависть і лють
В своєму серці кам’янім і дикім,

Свободи не любив, як Ватикан Корану,
А тому можеш буть рабом або тираном,
Рабом – нікчемним, деспотом – великим.

12 грудня
– 60 років з часу написання вірша «Я» («Не знаю, ким – дияволом чи Богом – …» :
Не знаю, ким – дияволом чи Богом –Дано мені покликання сумне:
Любити все прекрасне і земне
І говорити правду всім бульдогам.

А часто хочеться закрити очі кляті,
Забути все і в затишку глухім
Кубельце звити, завести свій дім,
Щасливим бути, як дурак на святі.

Та тільки серце, серце ненавмисне
Пекучим болем душу мені стисне
І відчаєм її наповнить вщерть.

І шепче хтось (можливо, совість власна):
– Не йди туди, дорога то нещасна,
То не життя, то смерть.

21 грудня
– 60 років з часу написання байки «Лев ім’я змінив»:
Жорстокий Лев на ліс наводив жах,
Всі мешканці його трусилися в кущах,
Коли в своїм свавіллі дикім
Виходив він на промисел із риком.
А безліч звірів, кинувши кубло,
Шукать притулку в інший ліс пішло.
І Лев задумався: «Як далі мені буть?
Це ж скоро нікого вже буде й проковтнуть!..»І ось його наближені шакали
На цілий ліс гуртом загвалтували:
«Гей, звірі! Слухайте, радійте і співайте,
До Лева всі в обійми повертайте,
Хай кожен сумніви від себе проганя,
Бо Лев – уже не Лев!
Бо Лев – уже ягня!
Ягня це кожному горлянку перерве,
Хто Левом ще хоч раз його назве!» Та звірі всі тікали в дику хащу,
Бо Лев ім'я змінив, та не змінив він пащу.

грудень
– 50 років тому у клубі Науково-дослідного інституту зв’язку відбувся вечір, присвячений В. Симоненку. Організувала вечір журналістка Ріта Довгань, за що була звільнена із редакції газети «Друг читача». Вів вечір Іван Дзюба

50 років тому побачила світ збірка прози В. Симоненка «Вино з троянд», видавництво «Каменяр», 1965 р., м. Львів.

45 років тому встановлено пам’ятник В. А. Симоненку біля школи в селі Біївці Лубенського району Полтавської області.

40 років з часу створення капели бандуристів імені Василя Симоненка (Філадельфія, США).

40 років тому в Лондоні опублікована книга літературознавця Ігоря Шанковського «Василь Симоненко. Семантична студія» (Vasyl Symonenko : Study in semantics).

40 років тому в США літературознавець і перекладач Андрій-Марія Фрейшин-Чировський видав книгу поезій Василя Симоненка в перекладі англійською мовою «Гранітні обеліски» («Granite obelisks»).

35 років тому черкаський скульптор С. Й. Грабовський до 45-річчя від дня народження В. Симоненка виготовив бронзову пам’ятну медаль.

30 років тому у Нью-Йорку побачила світ книга В. Модрич-Вергана «Василь Симоненко: нарис життя і творчості».

30 років тому у московському вида- вництві «Советский писатель» побачила світ збірка творів Василя Симоненка «Лебеди материнства» в перекладі російською мовою. Передмова Бориса Олійника.

30 років тому черкаський скульптор С. Грабовський виготовив до 50-річчя від дня народження Василя Симоненка пам’ятну бронзову медаль.

30 років тому до 50-річчя від дня народження В. Симоненка черкаський скульптор Станіслав Грабовський виготовив ювілейну медаль на тему вірша «Жорна». На лицевім боці зображено поета та вітрила мандрів.

30 років тому заслужений художник України Віктор Клименко (м. Черкаси) створив портрет В.А. Симоненка.

25 років тому вийшла книга Олександра Ткаченка «Василь Симоненко»: нарис життя і творчості», видавництво «Дніпро», 1990 р., м. Київ.

25 років тому вийшла книга творів Василя Симоненка та спогадів про нього «Сповнений любові та добра…», Редакційно-видавничий відділ, 1990 р., м. Черкаси.

25 років тому вийшло перше видання книги Миколи Сома «З матір’ю на самоті», видавництво «Молодь», 1990 р., м. Київ.

25 років тому вийшла збірка віршів та казок Василя Симоненка «Народ мій завжди буде», видавництво «Веселка», 1990 р., м. Київ. Автор передмови – Микола Сом, упорядник – Василь Марсюк.

25 років з часу створення черкаським скульптором С. Грабовським бюсту Василя Симоненка.

20 років тому вийшла книга Петра Ротача «Грудочка любимої землі: Василь Симоненко і Полтавщина», видавництво «Українське народознавство», 1995 р., Опішне.

20 років тому вийшла друком казка В. Симоненка «Цар Плаксій та Лоскотон», видавництво «Гроно», 1995 р., м. Київ.

20 років з часу присудження (посмертно) Василю Симоненку Державної премії України імені Тараса Шевченка.

20 років з часу заснування Черкаської обласної літературно-публіцистичної премії «Берег надії» імені Василя Симоненка (перші лауреати – С. Носань, А Жила, А. Ситник).

15 років (2000) з часу проведення року Василя Симоненка на Черкащині.

10 років з часу виходу 2-го доповненого видання книги Миколи Сома «З матір’ю на самоті», видавництво «Смолоскип», 2005 р., м. Київ.

10 років тому побачив світ спогад-есей Лілії Шитової «Я воскрес, щоб із вами жити», видавець Ю. А. Чабаненко, 2005 р., м. Черкаси.

10 років тому у Черкаському видавництві «Відлуння-Плюс» (2005) вийшла збірка дитячих творів та казок Василя Симоненка «Маленькі сонця».

10 років тому у видавництві «Наукова думка» (2005 р., м. Київ) вийшла збірка творів В. Симоненка «Ти знаєш, що ти – людина».

10 років тому побачила світ збірка творів В. Симоненка «Лірика», видавництво «СПОЛОМ», 2005 р., м. Львів.

5 років тому черкаська письменниця, літературознавець Валентина Коваленко видала розслід «Його весна говерлила громи…»: психологія творчості Василя Симоненка», видавець Ю. А. Чабаненко, 2010 р., м. Черкас.

5 років тому побачила світ збірка творів В. Симоненка «Вибрані твори», серія «Шістдесятники», видавництво «Смолоскип», 2010 р., м. Київ. Упорядники – Анатолій і Дана Ткаченки, автори передмов – Роман Семків, Євген Сверстюк, Анатолій Ткаченко.

5 років тому у харківському видавни- цтві «Фоліо» (2010 р.) побачило світ мініа- тюрне подарункове видання творів В. Симоненка «Вибране»5 років тому вийшла збірка творів В. Симоненка «Твори» у перекладі російською мовою херсонської поетеси Людмили Степаненко, видавництво «Лілея-НВ.», 2010 р., м. Івано-Франківськ.

ВІРТУАЛЬНА ВИСТАВКА

"ВАСИЛЬ СИМОНЕНКО. ЖИТТЯ І ДОЛЯ"

(ДО 80-РІЧЧЯ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ)

Симоненко В.А. У твоєму імені живу: Поезії, оповідання, щоденник, листи / Упоряд. та післямова В.В.Яременка; Передм. О.Г. Гончара; [Іл. В.І. Касіяна, М.І. Стратілата; Упоряд. фотоіл. матеріалу Д.С. Чередниченка]. – 3-є вид. – К.: Веселка, 2003. – 382 с., іл.

ДУХОВНІ ОСТРОВИ ВАСИЛЯ СИМОНЕНКА

Черкаська обласна бібліотека для юнацтва імені Василя Симоненка з метою відзначення 80-річчя від дня народження Василя Симоненка, популяризації його творчості серед молоді шляхом впровадження інноваційних форм у роботу бібліотек області оголосила про проведення у серпні 2014 року-січні 2015 року обласного конкурсу буктрейлерів «Духовні острови Василя Симоненка». ЦРБ ім. В. Симиренка взяла участь у конкурсі та представляє буктрейлер на вірш В. Симоненка "З дитинства". При створенні використані фрагменти з фільму "Вогнем і мечем" і DVD-диск до книги В. Симоненка "Зажинок".

Запрошуємо переглянути:

Буктрейлер на вірш В. Симоненка "З дитинства"

Коментарi